Систематичне положення:

Царство:	Зелені рослини(Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
Надклас:	Покритонасінні(Magnoliophyta)
Клас:	Еудікоти
Підклас:	Айстериди
Порядок:	Айстроцвіті(Asterales)
Родина:	Айстрові(Asteraceae)
Рід:	Acroptilon
Вид:	Гірчак повзучий Acroptilon repens L.

В Харківській області введено особливий карантинний режим у Барвенківському районі на площі 1.3 га.

Acroptilon repens засмічує посіви всіх сільськогосподарських культур, а також сади, виноградники, луки й пасовища. Росте вздовж ґрунтових і шосейних доріг, на узбіччі залізничних колій, на необроблюваних землях.

Морфологічно-біологічні особливості:

багаторічна коренепаросткова рослина. Коренева система дуже потужна, головний вертикальний корінь проникає глибоко в грунт і може досягати рівня грунтових вод. Від нього відходять бокові корені, які в свою чергу утворюють вертикальні і горизонтальні корені 2-го, 3-го і т.д. порядків. На них закладаються бруньки розмноження, з яких розвиваються пагони, які виходять на поверхню. Така коренева система надає рослині високої стійкості і тому з нею важко боротися. Стебло павутинно-опушене, пряме, гіллясте, густо покрите волосками, в наслідок чого вся рослина сірувато-зелена на вигляд. Листки почергові, верхні сидячі, а нижні на довгих черешках. Суцвіття – багатоквіткові кошики, квіти з рожево-червоним віночком. Після цвітіння кошик закривається і насіння випадає лише під час обмолоту або після гниття у грунті. Насінина обернено-яйцевидної форми, сплюснута з боків, поверхня борозенчаста, слабо блискуча або матова, забарвлення зеленувато-жовте або зеленувато-сіре. Плодовий рубчик знаходиться у центрі основи насінини або може бути злегка зсунутий в бік. Розмножується за допомогою насіння і кореня. Насіння зберігає схожість на протязі 3-4 років. Насіння схоже до насіння осоту польового, тільки у осоту воно блискуче, а у гірчака матове, плодовий рубчик у осоту розміщений в заглибині.

Шкодочинність:

Гірчак повзучий надзвичайно шкодочинний, його присутність значно знижує врожайність сільськогосподарських культур, засмічує й знижує якість одержуваного-врожаю, погіршує продуктивність пасовищ, знижує якість кормів. Урожайність с/г культур знижується на 45% -75%. Маючи потужну кореневу систему, гірчак сильно висушує ґрунт. Бур’ян засвоює із грунту поживних речовин в 1,8-5,5 рази більше ніж озима пшениця при врожайності 20 Ц/га.

Встановлено, що корінь гірчака виділяє в ґрунт речовини, і зокрема похідні фенолу, які гальмують ріст і розвиток культурних рослин. Алелопатичну здатність мають не тільки коріння гірчаку, а й самі рослини. У листках і суцвіттях бур`яну утворюють речовини отруйні для коней. Смак коров’ячого молока при згодовуванні сіна з домішками гірчаку стає гірким. Якість борошна, отриманого із засміченого гірчаком зерна, знижується завдяки гіркоті, що надають борошну сім’янки бур`яну ( 0.01% насіння бур`яну від загальної кількості зерна).

Шляхи поширення:

Основний спосіб розмноження гірчака — вегетативний: кореневою поросллю, кореневищами, а також відрізками коріння й кореневищ. Як і в більшості багаторічних рослин, у гірчака повзучого насіннєве розмноження має другорядне значення. На батьківщині, у Середній Азії одна рослина гірчака утворює 1200-2000 насінин. В умовах України середня кількість насіння в кошику складає 10-15, а на одній рослині — 400-600 шт.

З карантинної точки зору розмноження бур’яну насінням відіграє велику роль. Насіння гірчака повзучого може бути занесене у регіони, вільні від нього, з насінням люцерни і конюшини, з вітчизняним та імпортним насінням і продовольчим зерном, із сіном, соломою, у тому числі і підстилкою у вантажних автомашинах (особливо із держав Середньої Азії та півдня України) і іншими матеріалами.

Фітосанітарні заходи:

Для попередження завезення Acroptilon repens необхідно проводити ретельний огляд вантажів і матеріалів, а також транспортних засобів. Забороняється завезення в Україну сільськогосподарських культур, що засмічене бур’яном. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції визначаються в кожному випадку окремо. Також для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідне систематичне проведення обстежень земельних угідь.

При проведенні обстежень варто мати на увазі, що у фазу розетки гірчак повзучий схожий з осотами (Сіrsium Sр.). Головні відмінні ознаки: наявність м’якого опушення на листках (в осотів його немає) і сірувато-зеленуватий колір пагонів.

У системі заходів, що попереджують засмічення нових земель гірчаком, велике значення має використання для посіву чистого насіннєвого матеріалу с/г культур.

Агротехнічними заходами боротьби з Acroptilon repens в першу чергу є багаторазове підрізання кореневої системи. На дуже засмічених гірчаком повзучим землях досить ефективним буде поєднання чорного пару з культурами суцільного посіву (монокультури) — житом, вівсом, ячменем, кукурудзою, люцерною, що пригнічують бур’ян масивно розвиненою зеленою масою. Особливе значення на засмічених площах має лущення стерні відразу після збирання будь-якої культури, незалежно від того, як буде в майбутньому використовуватись поле. Значного пригнічення гірчаку повзучого в найкоротші терміни можливо досягти лише поєднанням агротехнічних заходів із застосуванням сучасних гербіцидів.